Жил на свете мужчина. Он славился своим спокойствием и любовью ко всему на свете. Любое дело, за которое он брался, у него получалось отлично. Все его уважали, часто приходили за советом.
Однажды к нему пришёл сосед, который ему во всем завидовал. Он был величав и горд.
- У меня в жизни всё есть! - сказал сосед уважаемому мужчине. - Я живу в полном достатке. Но тебя в городе уважают больше чем меня. Как по твоему, на кого я похож?
Мудрый человек улыбнулся и говорит:
- Ты похож на Бога.
Завистливый сосед довольно улыбнулся. Но ему хотелось сделать какую-то гадость приятелю, поэтому он выкрикнул:
- Зато ты похож на кусок дерьма! Мне не понятно почему весь город к тебе таскается!
Ничего не ответил на это мудрый человек, лишь слегка улыбнулся.
Это ещё больше разозлило соседа. Но он всё же спросил:
- Почему ты не обижаешься на мои слова, ведь ты назвал меня Богом, а я тебя - дерьмом.
- А на что здесь обижаться? - ответил мудрый человек. - Кто познал в себе Бога, тот видит его и в других людях. А тот, кто полон дерьма, видит каждого другого, как кучу дерьма.
Прочитано 6602 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо, Серёжа за удачный рассказ-притчу. Поистине: кто чем наполнен - то и извергает из себя, как вулкан. А Господь Иисус сказал ещё лучше:,,От избытка сердца говорят уста" (а иногда и пишут в газету ,,Для тебя"). Благослови тебя Бог!
Стас Сенаторов
2009-12-05 19:26:45
Да ,мы все действительно именно только похожи на Бога, но мало кто познал Его внутри себя.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
