Сьогодні це як ніколи актуальне питання для всіх християн. Численні релігійні суперечки, звинувачення і навіть бійки з цього приводу мають місце між „набожними” людьми не тільки нашого краю, але й по всьому світу. Причиною такого стану є повне або часткове нерозуміння суті християнства, засновником якого був і є Ісус Христос.
В давні часи Бог говорив Своє пророче Слово до народу через вибраних Ним людей, які слідували Його волі. Внаслідок цього, ми маємо тепер Святе Письмо – Біблію. Поки люди дотримувалися її науки, вони переживали Божі благословення. Але серед отари овець завжди знаходяться „барани”, які не хочуть слухати голосу свого пастуха. Те ж саме сталось і серед людей, що називають себе християнами. Гордість, егоїзм, боротьба за священство були причиною непокори Божим заповідям й інструментом в руках диявола для спотворення і викривлення християнства. Хто особливо зацікавлений в тому, щоб людей під приводом релігії завести в пекло? Той, хто був від початку не правдомовцем і є ним сьогодні, це ворог душ людських – сатана. В царстві диявола є особливі злі духи, які штовхають певних людей на вироблення фальшивих релігійних доктрин. Може, хтось думає, що сатана не вірує в Бога і не знає Його Слова? Та Писання підтверджує, що диявол добре орієнтується у Слові Божому. Чи думаєте ви, що диявол покаже себе таким, яким він є насправді? При потребі він може видати себе навіть за Ангела Світла. Як у Бога були „свої” люди для звершення Його планів, так само й диявол має „своїх” людей, хоч, може, багато з них і не розуміють, що вони є інструментом в його руках. Для спотворення правдивої науки Божої почала розвиватись філософія релігії, яка в свою основу заклала створення культів, шляхом їх обожнювання та певними процедурами поклоніння їх „величності”. Що спонукувало людей йти на такі вчинки, хоч, може, в глибині їх душі й було розуміння, що це супроти Волі Божої. Причиною стала та сама релігійна традиція, яка переконувала, що зображення образу Божого засобами мистецтва нібито допомагає людині, під час молитви і поклоніння, краще уявити Його. Але що говорить з цього приводу Біблія: „Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм…” (Вихід 20:4-5)
Це стосується не тільки якоїсь окремої релігійної течії зокрема, а всіх: чи то в юдейській, чи в православній, чи в протестантській. Що говорив Ісус Христос до своїх учнів: „Бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.” Одного разу фарисеї запитали Ісуса: „Чому учні Твої не живуть за переказами старших?…” А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, бо навчають наук – людських заповідей”. Занехаявши заповідь Божу, аби зберегти своє передання.” (Марка 7:5 -9).
Погляньмо, що сьогодні є основою багатьох релігійних течій. Це рішення і постанови церковних зборів і релігійні перекази. Їх прихильники говорять: „А в нас так прийнято”, „А нам наші батьки, діди прадіди заповідали робити ось так, а не так, як ви говорите” . А чому вони не говорять, опираючись на те, що написано в Слові Божому? І думаєш собі: доки ще нинішні й майбутні книжники і фарисеї, що тримаються до сьогодні цих мертвих постанов, будуть збивати з пантелику людей, які дійсно шукають Бога? „Сліпі вожді, які ведуть сліпих і разом з ними впадуть у яму”, – сказав Ісус. Хто дав кому право встановлювати норми, методи й міру поклоніння живому Богові? Невже Бог не розбереться сам у тому, як Його славлять? А що сьогодні діється між „набожними, особливо духовними” людьми, що навіть по чисто людському не поважають один одного, до чого довела таких людей їх святість, що навіть забули про людську культуру.
Християнство – це, передусім, не релігійні форми, не людські перекази. Не слухай ніколи тих, які захищають свою церкву або віру, і при цьому всіляко обзивають інших християн. Не слухай і тих, котрі вигороджують виключно свої доктрини. Знай, що є найвірніше пророче Слово – Біблія, і є пастирі, які служать своїм даром для збудови церкви, в світлі Божого Слова, на відміну від тих, що наповнені духом лицемірства й тільки бунтують людей. Якщо ти хочеш служити живому Богові, то візьми Його Слово – Біблію, читай цю науку і, згідно неї, знайди собі таких християн і таку церкву, в якій вірно розглядається це Слово, і йди разом з ними до Царства Божого. Бог не зважає на зовнішнє, йому важлива віра твого серця. „Отож, віра від слухання, а слухання через Слово Боже”. (Рим.10:17).
Автор: Володимир Андрощук
Сайт: http://heavens.com.ua/
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
І дійсно так!
Так чудно і дивно!
І дійсно деколи людям так чудно і дивно скажеш і вони дивно і чудно розуміють. І коли вони дійсно чудно і дивно розуміють ,то кажеш їм, і то стає так чудно і дивно!
Aleks
2009-07-10 13:47:32
Отдай душу господу - войди в Царство небесное.
''Соединение ума и сердца''
Если бы подобная надпись(Лозунг) была бы над Храмом (К примеру обычной
Церкви) - Мы бы давно достигли того к чему стремимся!
Здесь рождается мудрое понимание.
Сорняки на грядке… - Сергей Сгибнев Пусть реальная ситуация, возникшая в жизни одного человека, послужит уроком, а пути ее разрешения - благословением для тех, кто, возможно, столкнулся в своей жизни с чем-то подобным!
Поэзия : Рождественский Подарок (перевод с англ.) - ПуритАночка Оригинал принадлежит автору Pure Robert, текст привожу:
A VISIT FROM THE CHRISTMAS CHILD
Twas the morning of Christmas, when all through the house
All the family was frantic, including my spouse;
For each one of them had one thing only in mind,
To examine the presents St. Nick left behind.
The boxes and wrapping and ribbons and toys
Were strewn on the floor, and the volume of noise
Increased as our children began a big fight
Over who got the video games, who got the bike.
I looked at my watch and I said, slightly nervous,
“Let’s get ready for church, so we won’t miss the service.”
The children protested, “We don’t want to pray:
We’ve just got our presents, and we want to play!”
It dawned on me then that we had gone astray,
In confusing the purpose of this special day;
Our presents were many and very high-priced
But something was missing – that something was Christ!
I said, “Put the gifts down and let’s gather together,
And I’ll tell you a tale of the greatest gift ever.
“A savior was promised when Adam first sinned,
And the hopes of the world upon Jesus were pinned.
Abraham begat Isaac, who Jacob begat,
And through David the line went to Joseph, whereat
This carpenter married a maiden with child,
Who yet was a virgin, in no way defiled.
“Saying ‘Hail, full of Grace,’ an archangel appeared
To Mary the Blessed, among women revered:
The Lord willed she would bear – through the Spirit – a son.
Said Mary to Gabriel, ‘God’s will be done.’
“Now Caesar commanded a tax would be paid,
And all would go home while the census was made;
Thus Joseph and Mary did leave Galilee
For the city of David to pay this new fee.
“Mary’s time had arrived, but the inn had no room,
So she laid in a manger the fruit of her womb;
And both Joseph and Mary admired as He napped
The Light of the World in his swaddling clothes wrapped.
“Three wise men from the East had come looking for news
Of the birth of the Savior, the King of the Jews;
They carried great gifts as they followed a star –
Gold, frankincense, myrrh, which they’d brought from afar.
“As the shepherds watched over their flocks on that night,
The glory of God shone upon them quite bright,
And the Angel explained the intent of the birth,
Saying, ‘Glory to God and His peace to the earth.’
“For this was the Messiah whom Prophets foretold,
A good shepherd to bring his sheep back to the fold;
He was God become man, He would die on the cross,
He would rise from the dead to restore Adam’s loss.
“Santa Claus, Christmas presents, a brightly lit pine,
Candy canes and spiked eggnog are all very fine;
Let’s have fun celebrating, but leave not a doubt
That Christ is what Christmas is really about!”
The children right then put an end to the noise,
They dressed quickly for church, put away their toys;
For they knew Jesus loved them and said they were glad
That He’d died for their sins, and to save their dear Dad.
